- винищення
- -я, с.Дія за знач. винищити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
винищення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
Gazeta Lwowska — Тип до 1944 ежедневная, после 1990 двухнедельная газета Формат общественно культурный Издатель Общество польской культуры земли Львовской Главный редактор Ирена Масальская Основана … Википедия
Нелипа, Андрей Владимирович — Андрей Нелипа Андрей Владимирович Нелипа … Википедия
винищувальний — а, е. Признач. для винищування кого , чого небудь. Винищувальна авіація. ||Який несе з собою винищення кого , чого небудь … Український тлумачний словник
геноцид — у, ч. Винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними мотивами … Український тлумачний словник
етноцид — у, ч. Винищення окремих груп населення або цілих націй за національними мотивами … Український тлумачний словник
зоокумарин — у, ч. Препарат для винищення пацюків, мишей та інших гризунів у сховищах, тваринницьких та жилих приміщеннях … Український тлумачний словник
масакра — и, ж., зах. Винищення, масове вбивство … Український тлумачний словник
пастеризувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Консервувати (у 1 знач.) нагріванням не вище 100°C з метою винищення шкідливих мікроорганізмів і збереження вітамінів, смакових якостей і т. ін … Український тлумачний словник
винищувальний — (який несе із собою винищення кого / чого н.), спустошливий, спустошувальний … Словник синонімів української мови